08.12.2015 16:45
У Верховній Раді України зараз знаходиться
законопроект "Про освіту", підготовлений Міністерством освіти і науки України. Одним з найважливіших його нововведень є СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІВ.
У п. 1 ст. 46 проекту закону про освіту зазначається:
«Сертифікація проводиться з метою оцінювання здатності педагогічних працівників … здійснювати педагогічну діяльність у відповідності до професійних стандартів педагогічної діяльності». Проте, у п. 6 цієї ж статті написано: «При сертифікації для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти перевірці підлягають знання та навички зі
змісту та
методики навчання і знання з
предмету (предметів), які викладає чи планує викладати педагогічний працівник».
На
сайті "Освітня політика" було здійснено моделювання деяких змін в оплаті праці згядно з проектом Закону України «Про освіту».
1. Що буде із посадовими окладами вчителів? Нині вчитель без категорії одержує 1751, 0 грн. (9 тарифний розряд), а, вчитель вищої категорії із педагогічним званням «вчитель-методи ст» – 2466, 75 грн. (на 40,88 % більше відносно 9 т. р.). Отже, кращий вчитель (а це дійсно так), відносно вчителя, який лише розпочинає свою педагогічну діяльність, сьогодні має посадовий оклад, підвищений на 40,88%. Після прийняття Закону України «Про освіту» у запропонованій редакції максимально можливе підвищення окладу складе лише на 40%. Де ж «суттєве підвищення посадових окладів»?
2. Що буде із заробітною платою педагогічних працівників після 01.09.2016? Оскільки Прикінцевими та перехідними положеннями проекту Закону «Про освіту» передбачено, що Закон набирає чинності з 01.01.2016 (п.1), то з цього ж дня втрачають чинність атестація педагогічних працівників і педагогічні звання («старший вчитель», «старший вихователь», «вчитель-методи ст» і т.д.). Це означає, що в березні 2016 року кожен п’ятий педагог України не зможе пройти чергову атестацію і підтвердити або підвищити категорію. Загалом це близько 130 тисяч педагогів, в т.ч. в дошкільній освіті – 25 тисяч осіб, в загальній середній освіті – 130 тисяч осіб, в позашкільній освіті – 5 тисяч осіб. Отже, заробітна плата великої кількості педагогів під час тарифікації станом на 01.09.2016 суттєво знизиться. Така ж метаморфоза буде відбуватися щорічно із наступними 130 тис. педагогів аж до 2021 року, в якому сертифікація стане обов’язковою.
3. Знання з яких предметів, котрі планує викладати педагогічний працівник, підлягають перевірці (ч. 4 ст. 49)? Відповіді на це запитання також не існує, оскільки в закладах дошкільної та позашкільної освіти предмети взагалі не викладаються, а в закладах загальної середньої освіти є значна кількість педагогічних працівників, які також не викладають предметів, або ж предмети мають зміст, який важко стандартизувати (фізичне виховання, мистецькі дисципліни, інтегровані курси, факультативи, курси за вибором тощо).
У пояснювальній записці до нової редакції проекту Закону України «Про освіту» його автори зазначають: «Сертифікація педагогічних працівників є неодмінним елементом системи забезпечення якості освіти. Вона є обов’язковою, оскільки має засвідчити спроможність особи здійснювати педагогічну діяльність, її компетентність… Механізм сертифікації, передбачений законопроектом, включає перевірку знань (тестування) з предмету (предметів), що викладаються, і педагогічної теорії, та перевірку педагогічної майстерності вчителя…». Напевне, автори законопроекту видають бажане за дійсне, оскільки в тексті законопроекту мені вдалося знайти лише це: «При сертифікації для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти перевірці підлягають знання та навички зі змісту та методики навчання і знання з предмету (предметів), які викладає чи планує викладати педагогічний працівник» (ст. 46, п. 6). Жодного слова там немає про ПЕДАГОГІЧНУ ТЕОРІЮ та ПЕДАГОГІЧНУ МАЙСТЕРНІСТЬ. Мова йде лише про предметну та методичну компетентність УЧИТЕЛЯ. Про вихователів, які працюють у школі, автори законопроекту забули (а, можливо, й не знали про їх існування?).
«Комісія з перевірки педагогічної майстерності формуватиметься з представників закладу освіти, де працює вчитель, та місцевих органів управління освітою» - читаємо у пояснювальній записці до чергового проекту Закону «Про освіту». До поняття «педагогічна майстерність» входять знання і вміння працівника з педагогіки, психології, андрагогіки, менеджменту, а також з його фаху, предмета та методики його викладання. У самому ж тексті закону я знайшов лише згадку про перевірку знань ВЧИТЕЛЯ (а як бути з вихователями та іншими педпрацівниками?) зі змісту та методики викладання предмета (див. ст. 46). Можливо, я погано шукав. Тоді підкажіть, будь ласка, у якій статті ще йдеться про тестування педагогів.
ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПРОЦЕДУРНИХ ПИТАНЬ СЕРТИФІКАЦІЇ
Автори законопроекту «Про освіту» стверджують, що зовнішнє тестування педагогів під час сертифікації проводитиметься на базі існуючих регіональних центрів оцінювання якості освіти. На перший погляд, це раціональне рішення. Проте, якщо заглибитися в процедурні аспекти, виникає чимало запитань:
1) як буде забезпечена процедура тестування (поселення педагогів з інших областей, поселення членів комісій з інших областей, наявність приміщень тощо), адже на кожен регіональний центр припадає 3-4 області;
2) яким чином буде організована повторна сесія для тих, хто не зміг узяти участь у тестування за поважних причин;
3) хто і в який спосіб здійснюватиме контроль за дотриманням процедури тестування? Це важливі питання і їх слід вивчити та врахувати авторам законопроекту або Міністерству при розробленні положення про сертифікацію.
У пояснювальній записці до законопроекту «Про освіту» зазначено, що робота комісії з сертифікації буде подібною до чинної процедури атестації педагогічних працівників, а отже, потребуватиме витрат лише в частині, яка стосується підготовки, розроблення та друку тестових завдань та потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 100 млн. грн. Гадаю, що автори законопроекту далеко не все прорахували. А як бути з відрядженнями працівників (і тих, хто проходить тестування на базі регіонального центру, і тих, хто проводить тестування)? Хто оплачуватиме заміну працівників на основному місці, чи вони братимуть на цей період відпустку без збереження зарплати? Тому, напевне, сума витрат зросте.
«Рішення про проходження сертифікації та присвоєння кваліфікаційної категорії на підставі результатів тестування та висновків комісії прийматимуть регіональні (обласні) відділення центрального органу виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти» - так сказано в пояснювальній записці. Що ж це виходить? Знову бачимо вирішальний вплив держави. Знову ЧИНОВНИКИ, більшість яких жодного дня не працювали в школі, будуть приймати рішення щодо рівня професійної компетентності вчителя. Отже, за тривалою балаканиною стосовно демократизації та де бюрократизації ми отримали те ж саме, що було раніше. Тільки тепер не директором школи та його підгодованими членами атестаційної комісії, якимось «регіональним відділенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти»
У відповідності до проекту закону «Про освіту», який депутатами без сумнівів буде прийнято як-то кажуть «нє глядя» і який «набирає чинності з 1 січня 2016 року, крім частини третьої статті 11, яка набирає чинності з 1 вересня 2018 року»
НАЧЕБТО будемо мати:
- держава забезпечує педагогічним працівникам встановлення доплат до посадових окладів (ставок заробітної плати) за … кваліфікаційні категорії …
АЛЕ там є норма, за якої …
«Сертифікація педагогічних працівників з подальшим присвоєнням їм кваліфікаційних категорій до 1 січня 2021 року є добровільною. Доплати, зазначені у частині другій статті 50 цього Закону (ст.. 50, п.2. Педагогічним працівників встановлюються надбавки за кваліфікаційні категорії:
- педагога (вчителя, вихователя) другої категорії — 15 відсотків посадового окладу;
- педагога (вчителя, вихователя) першої категорії — 30 відсотків посадового окладу;
- педагога (вчителя, вихователя) вищої категорії — 50 відсотків посадового окладу), встановлюються тільки тим педагогічним працівникам, що пройшли сертифікацію. Педагогічні працівники, які не бажають проходити сертифікацію, проходять до 1 січня 2021 року атестацію згідно із законодавством.
ЗА ТАКОГО бухгалтерії стануть відмовлятись встановлювати доплати за кваліфікаційні категорії, отримані шляхом проходження атестації «згідно із законодавством», адже «не має сертифікації». А її ще довго і не буде, бо ж до наповнення конкретним змістом оцього загального положення закону «Органи управління освітою та заклади освіти зобов’язані створювати умови для проходження такої сертифікації педагогічними працівниками. Порядок проходження сертифікації та професійні стандарти педагогічної діяльності затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки» ще потрібно пройти довгий шлях, який до того ж потребує знамо скільки часу на узгодження з Мінфіном джерел фінансування нових процедур сертифікації. Все це може розтягнутися на роки, бо за недотримання отого «зобов’язані створювати умови» нашим «Органи управління освітою та заклади освіти» НІЧОГО не загрожує, адже санкції на ігнорування закону у ньому, навіть, не згадуються.
ВІДТАК свідомо закладена норма, яка призведе до збурення освітянської спільноти, у тому числі й до виходу із системи тих, хто здатен заробляти в інших сферах діяльності. У підсумку отримаємо лише погіршення якості педагогічного контингенту.
ТОМУ є доцільним подати до рук знайомими депутатам можливість показати себе як дійсно пронародних діячів, ЯК ТО: запропонувати ВР змінити оте положення проекту закону, що «Доплати, зазначені у частині другій статті 50 цього Закону встановлюються тільки тим педагогічним працівникам, що пройшли сертифікацію» НАСТУПНИМ:
«Доплати, зазначені у частині другій статті 50 цього Закону встановлюються тільки тим педагогічним працівникам, що пройшли сертифікацію, а для всіх інших на весь період, коли сертифікація є добровільною, зберігаються норми доплат за кваліфікаційні категорії, що присвоювалися та будуть присвоєні за процедурою існуючої атестації педагогічних працівників, до 1 січня 2021 року».
